переслідувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
переслідувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Гнатися слідом за ким небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. || Висліджувати кого небудь із метою покарання, віддання до суду. 2) Ходити невідступно за ким небудь, супроводити кого небудь скрізь з… … Український тлумачний словник
переслідування — я, с. 1) Дія за знач. переслідувати. •• Го/нка з переслі/дуванням вид спортивних велосипедних змагань. Ка/рне переслі/дування сукупність указаних у законі дій (збирання доказів, проведення допитів, обшуків і т. ін.) для розкриття злочинів і… … Український тлумачний словник
переслідуватися — ується, недок. 1) Зазнавати переслідування. 2) Пас. до переслідувати … Український тлумачний словник
переслідуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до переслідувати … Український тлумачний словник
прив'язуватися — уюся, уєшся, недок., прив яза/тися, яжу/ся, я/жешся, док. 1) до чого, чим. Прикріплюватися за допомогою мотузка, вірьовки і т. ін. 2) до кого – чого, перен. Відчувати прив язаність, прихильність, звикати до кого , чого небудь. 3) перен., розм.… … Український тлумачний словник
спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… … Український тлумачний словник
Осмомыслъ — прозвище Ярослава Владимировича Галицкого тестя Игоря Святославича Новгород Северского (1): Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ. 30. Ср. Ф. И. Буслаев (Историческая христоматия... М., 1861, стлб. 609):… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
азиль — ю, ч. Прихисток; місце, де не можна переслідувати політичних супротивників; право захисту в іноземній державі … Український тлумачний словник
гнати — жену/, жене/ш і гони/ти, гоню/, го/ниш, недок. 1) перех. Змушувати рухатися в певному напрямку. || перех. і без додатка, розм. Виганяти, посилати куди небудь із якоюсь метою. || розм. Спрямовувати рух чого небудь. 2) перех. Примушувати швидко… … Український тлумачний словник
